Мета викладання дисципліни полягає у забезпеченні ґрунтовного засвоєння теоретичних і практичних розділів курсу алгебри і геометрії, сприяти формуванню навичок у застосуванні методів алгебри та геометрії, зокрема, лінійної алгебри, векторної алгебри, аналітичної геометрії тощо. Для досягнення мети передбачається вивчення таких основних розділів:

Визначники. Матриці. Системи лінійних рівнянь. Векторна алгебра. Елементи аналітичної геометрії. Комплексні числа. Мно­го­чле­ни. Векторні простори. Структура лінійного відображення. Оператори. Лі­нійні та квадратичні форми. Унітарні та евклідові прос­то­ри.

Завдання вивчення дисципліни: навчити студентів вільно оперувати ос­нов­ни­ми поняттями та твер­д­женнями з лінійної алгебри та аналітичної геометрії, розв'язувати прак­тич­ні зав­дан­ня з використанням отриманих знань.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дис­цип­ліни:у результаті вивчення дисципліни студенти повиннізнатиосновні по­­няття та твердження з програмного матеріалу даного курсу; вміти ви­ко­рис­то­вувати вивчений матеріал при розв’язуванні конкретних задач, за­сто­со­вувати теоретичні знання на практиці. Знання, які студент повинен одержати в результаті вивчення курсу алгебра і геометрія, відіграватимуть важливу роль у процесі його навчання в університеті; вони є основою для вивчення загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін.

Мета навчальної дисципліни

- вивчити диференціальне числення функцій однієї змінної;

- вивчити основні методи обчислення невизначених інтегралів;

- сформулювати основи знань з інтегрального числення функцій однієї змінної;

- дати основні поняття функцій двох змінних.
Завданням навчальної дисципліни є

- навчити основних методів диференціального числення;

- засвоєння студентами основних методів обчислення невизначених інтегралів;

- вироблення вмінь та навичок знаходження визначених інтегралів та основних методів застосування інтеграла до задач природознавства;

- формування у студентів алгоритмів обчислення частинних похідних функцій двох змінних та досліджень на екстремум.

Математичний аналіз (2 семестр - інформатика)

”...програміст зобов’язаний володіти здібністю пер­шокласного математика до абстракції та логічного мис­лення у сукупності з едісонівським талантом споруджу­вати все що завгодно з нуля і одиниці, він повинен поєднувати в собі акуратність банківського клерка з про­никливістю розвідника, фантазією автора детективних романів з тверезою практичністю бізнесмена, а, крім того, мати смак до колективної праці...”

Академік А.П.Єршов

Поняття "алгоритмізація" та "програмування" тісно пов'язані між собою. Розв'язуючи будь-яку алгоритмічну задачу спочатку розробляється алгоритм цієї задачі, тобтобудується інформаційна таматематична моделі, а вже після цього розроблений алгоритм представляється обраною мовою програмування.

Отже, можна вважати, що побудова алгоритму є первинним кроком на шляху комп'ютерного розв'язання задачі, а реалізація його мовою програмування - вторинним кроком.

Метою даного курса є ознайомлення студентів з базовими алгоритмічними структурами, типами алгоритмів, найпростішими структурами даних, методами побудови алгоритмів, представлення розроблених алгоритмів мовою програмування С, вироблення навичок написання оптимальних програм щодо їх часової ефективноті, аналізу коректності кодів програм щодо ефективного використання можливостей мови програмування С та тестування розроблених алгоритмів.