• Мета  курсу: формування у студентів знань з теорії та технологій проектування, побудови й супроводження комп’ютерних мереж ЕОМ, навичок їх використання для створення та експлуатації програмно-апаратних систем для використання в локальних та глобальних  обчислювальних мережах.

    Дисципліна «Комп'ютерні мережі» є логічним продовженням дисциплін «Програмування», «Програмне забезпечення ЕОМ». Знання та уміння, отримані під час вивчення дисципліни, можуть бути використані при вивченні дисциплін «Операційні системи», «Основи захисту інформації  в комп'ютерних мережах», «Технологія розробки розподілених баз даних». У рамках  курсу вивчаються основні поняття мережевих технологій, принципи опису функціювання і структури мережевих технологій у межах моделі OSI, сучасні стеки протоколів.  Опанування такого роду технологій дасть змогу студентам значно розширити область застосування своїх знань для майбутньої професії, а вивчення дисципліни дає основу для використання мережевих можливостей сучасних ОС при роботі в сучасних локальних та глобальних мереж.

    Студент повинен знати: основи інформатики, апаратне й програмне  забезпечення комп'ютера на прикладі операційних систем Windows . Як результат вивчення дисципліни студенти повинні знати: основні поняття мережевих технологій, топології мереж, модель OSI, принципи опису функціювання мережевих технологій у межах моделі OSI, принципи архітектурної побудови (апаратне та програмне забезпечення) сучасних локальних та глобальних мереж, базові технології мереж та їх можливості, сучасні стеки протоколів, принципи побудови та функціювання стеку протоколів TCP/IP.

    Студент повинен вміти: використовувати програмне забезпечення Cisco Packet Tracer (програмний симулятор роботи мережі) при проектуванні середньої за розміром  локальної мереж та налагодження різних мережевих пристроїв для організації  та побудови мережі; використовувати мережеві можливості сучасних ОС; використовувати різні програмні засоби діагностики роботи локальних мереж; налагоджувати та використовувати апаратні засоби при побудові реальних мереж.

    • Мета даного курсу дати студентам фундаментальні знання з теорії нормованих просторів та лінійних обмежених операторів і розглянути застосування до інтегральних та диференціальних рівнянь.
    • Завдання дисципліни: викласти основні принципи лінійного функціонального аналізу в нормованих просторах: принцип рівномірно обмеженості, теорему про обернений оператор і теорему про продовження лінійного функціоналу зі збереженням норми.

    Розвинути теорію гільбертових просторів і ортогональних базисів.

    Викласти основи теорії цілком неперервних операторів і дати її застосування.

    • Студент повинен знати:
      • основні поняття метричних і топологічних просторів, включаючи повноту, теорему Бера про категорію, критерій компактності Гаусдорфа та теорему про стискаюче відображення;
      • нормовані простори;
      • лінійні неперервні оператори та їх норми;
      • основні принципи лінійного функціонального аналізу, спряжений простір і спряжений оператор;
      • теорему про ортогональну проекцію в гільбертовому просторі, ряди Фур’є в ньому; цілком неперервні оператори, альтернатива Фредгольма, застосування до інтегральних рівнянь.
    • Студент повинен вміти:
      • знаходити відстані між елементами у різних метричних просторах;
      • встановлювати різні топологічні характеристики множин у метричних і топологічних просторах (відкритість, замкненість, компактність, сепарабельність тощо);
      • доводити повноту чи її відсутність конкретних метричних просторів;
      • застосовувати категорний метод та теорему про стискаюче відображення;
      • знаходити норму векторів, операторів та функціоналів;
      • застосовувати основні принципи функціонального аналізу;
      • розв’язувати різні інтегральні рівняння.