• Назва дисципліни: Мова програмування Visual Basic for Application

    Шифр дисципліни:

    Курс – 2.

    Семестр –  4.

    Годин – 144 (18 лк, 36 лаб, 90 сам. роб.)

    Год. на тиждень – 1, 2.

    Кредитів – 4.

    Дисципліна самостійного вибору ВНЗ.

     

    Мета дисципліни — вивчення теоретичних основ і принципів розроблення  програмних засобів, які працюють  у операійній системі Windows.Студенти ознайомляться із програмуванням на мові Visual Basic, набудуть практичних навичок по  використанню сетодів VB  роботи із графічними зображеннями, складними структурами, засобами  роботи із базами даних.

    Студенти набудуть практичних навичок для роботи з середовищами програму­вання Visual Basic for Application для  офісного пакету Mi­cro­soft Office (Word, Excel, Power Point), вмітимуть використовувати діалекти.

    Студенти повинні знати поняття алгоритму, основні структури алгоритму, алгоритмізації завдань, поняття інтерфейсу.

    Студенти повинні вміти створювати інтерфейсну та алгоритмічну частину задачі, користуватися стандартними методами для роботи із графікою, структурою бази даних, класами стандартних елементів, розширеннями Script  та Net.

    Методи викладання та навчання: лекції, лабораторні заняття.

    Екзамен.

  • Курс призначений для швидкого освоєння теоретичних основ Інтернету і придбання практичних навичок ефективної роботи у всесвітній Мережі.
    У першій частині курсу в популярній формі розглядаються базові поняття Інтернету, основні служби, правила роботи з програмами, що забезпечують підтримку різних сервісів. Особлива увага приділяється прийомам пошуку інформації, обговорюються питання комп'ютерної безпеки.
    Пропонований практикум містить пакет завдань і пояснень для їх виконання. Він дозволить закріпити отримані теоретичні знання і набути необхідних навичок роботи в Мережі. Для ефективного поточного контролю знань студентам пропонуються питання для самоконтролю, завдання для самостійного виконання і контрольні завдання.

  • У курсі “Обчислювальні методи” вивчаються питання побудови, обґрунтування та практичного застосування алгоритмів наближеного розв’язування  різних класів математичних задач. Найбільша увага приділяється фундаментальним розділам числових методів: числовому розв’язуванню систем лінійних алгебраїчних рівнянь і нелінійних рівнянь та систем, інтерполюванню та апроксимації функцій, числовому інтегруванню та диференціюванню, розв’язуванню початкової та крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

  • Мета курсу: дати студентам фундаментальні знання з теорії міри та інтеграла Лебеґа, теорії нормованих просторів та лінійних обмежених операторів, розглянути їх застосування до інтегральних та диференціальних рівнянь.

    Завдання курсу: викласти основні принципи лінійного функціонального аналізу в нормованих просторах: принцип рівномірної обмеженості, теорему про обернений оператор і теорему про продовження лінійного функціоналу зі збереженням норми; розвинути теорію гільбертових просторів і ортогональних базисів; викласти основи теорії міри та інтеграла Лебеґа.

     

  • Математичний аналіз (3 семестр - інформатика)
  • Диференціальні рівняння є природнім продовженням математичних дисциплін першого курсу і основою для вивчення і дослідження рівнянь з частинними похідними, математичних методів моделювання тощо.

    Мета курсу полягає в тому, щоб студент оволодів необхідними математичними знаннями та методами, які використовуються у процесі вивчення курсу. Розкрити широке застосування диференціальних рівнянь в прикладних задачах та дослідженнях.

    Студент повинен знати формулювання основних означень, понять, теорем, та їх доведення в межах для рівнянь першого та вищих порядків, систем диференціальних, основні методи диференціальних рівнянь та рівнянь першого порядку з частинними похідними.

    Студент повинен вміти застосовувати теоретичний матеріал до розв'язання задач і прикладів, досліджувати на стійкість розв’язки рівнянь та систем,  які пропонуються як у даному курсі, так і в процесі подальшого навчання.

    Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, інформатика.

    6 кредити

    216 годин

    6 години аудиторних

    обов’язкова дисципліна

    3 семестр

    70 год – лекції, 35 год – практичні, 111 год – самостійна робота, екзамен.

  • Структури даних і алгоритми служать тими матеріалами, з яких будуються програми.
    Структура даних відноситься, по суті, до "просторовим" поняттями: її можна звести до схеми організації інформації. Алгоритм ж є відповідним процедурним елементом в структурі програми - він служить рецептом розрахунку.
    Структури даних, що застосовуються в алгоритмах, можуть бути надзвичайно складними. У результаті вибір правильного представлення даних часто служить ключем до вдалого програмування та може більшою мірою позначатися на продуктивності програми, ніж деталі використовуваного алгоритму.

    Відомо, що ознайомившись з базовими алгоритмічними структурами — лінійними, розгалуженими і циклічними, можна побудувати алгоритм розв’язку практично будь-якої задачі. Частіше за все розв’язання складних алгоритмічних задач, метою яких є пошук кращого з усіх можливих варіантів розв’язків, може бути реалізовано за допомогою повнопереборних алгоритмів.

    Однак існують різні методи, які дозволяють оптимізувати такі задачі і розв’язати їх за більш короткий час. Методи розв’язування таких задач представлені в інформатиці різними розділами: теорії графів, лінійне та динамічне програмування тощо.

    Метою даного курсу є ознайомлення з базовими алгоритмами на графах. Основи теорії графів зустрічаються як у математичних курсах, так і у розділах алгоритмізації. Але саме в алгоритмізації теоретичні базові знання набувають зовсім іншого "звучання": їх ефективність можна оцінити на практиці у вигляді комп'ютерних програм.

    Завданням курсу є опанування студентами базовими алгоритмами теорії графів, уміння реалізації їх у вигляді програм мовою програмування, набуття навичок тестування розроблених програмних кодів та оцінювання ефективності алгоритмів.