Курс методів оптимізації є базовим при підготовці спеціалістів напряму підготовки 6.040302 “Інформатика” та 6.040301 “Прикладна математика”. Вона викладається для студентів ос­віт­ньо-кваліфікаційного рівня підготовки спеціаліст протягом сьомого та восьмого семестрів їх навчання у вищому навчальному закладі.

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з основами математичного апарату, необхідного для розв’язування теоретичних і практичних прикладних задач моделювання; розвинути логічне мислення; прищепити вміння самостійно вивчати наукову літературу з дисциплін спеціалізації та її застосувань; підвищити загальний рівень ма­те­ма­тич­ної культури; виробити навики математичних досліджень прикладних питань і вміння пе­ре­вести прикладну задачу на математичну мову; дати студентам основи знань з методів моделювання та розв’язування задач оптимізації; вказати на численні застосування згаданих методів та реалізацію їх на ЕОМ.

Для її досягнення на основі сучасних методів і прийомів навчання вивчаються основні питання розділів теорії лінійного, нелінійного, опуклого та динамічного програмування; класичні методи оптимізації; оптимізаційні задачі на мережах; елементи опуклого аналізу, сіткового планування та системи масового обслуговування. Значна увага приділяється спеціальним задачам, що зводяться до задач лі­ній­но­го про­гра­му­вання. Тут розглядаються транспортна задача (класична та з обме­жен­ня­ми*, теорія матричних ігор та задачі цілочислового прог­ра­му­ван­ня.

Завдання вивчення дисципліни: навчити студентів вільно оперувати основними поняттями, твердженнями та методами методів оптимізації; розв’язувати практичні завдання з використанням отриманих знань.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дис­цип­ліни: у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати основні поняття та твердження з програмного матеріалу даного курсу; вміти використовувати вивчений матеріал при розв’язуванні конкретних задач, застосовувати теоретичні знання на практиці.

На вивчення курсу відводиться 162 години протягом одного семестру, з них  на лекції – 17 год., на прак­тич­ні – 17 год., налабораторні – 17 год., на самостійну ро­боту студентів –  111 год. На тиждень виділено 3 год. (1 лекц., 1 практ., 1 лаб.*, кількість кре­ди­тів  –  4,5. Вид підсумкового контролю: у 9 семестрі  залік.

Суть математичного моделювання полягає в тому, що вихідний реальний об’єкт заміняється математичною моделлю і в подальшому ця модель вивчається з допомогою відповідних алгоритмів. Робота не з самим об’єктом а з моделлю дає можливість відносно швидко і детально вивчати реальні об’єкти. Методологія математичного моделювання бурно розвивається і охоплює все нові сфери – від технічних систем до складних економічних і соціальних систем. Без застосування математичного моделювання ні один технологічний, екологічний чи економічний проект не розглядається. На сьогоднішній день математичне моделювання є неминучою складовою науково-технічного прогресу. Побудова математичних моделей є необхідною для всіх спеціальних дисципліни.