В сучасному світі більшість завдань розв’язується на основі певних проектів, тобто спочатку визначаються цілі, а потім робиться спроба досягти їх з урахуванням часових, ресурсних і фінансових обмежень.

Планування проектів у поєднанні з процесами регулювання і контролю утворюють процес управління проектами або проектний менеджмент. Світовий досвід свідчить, що управління проектами стало загальним стандартом поведінки у практичній діяльності.

Активність відтворювальних процесів залежить від державної політики, проте деякою мірою визначається й внутрішніми чинниками, зокрема наявністю в конкретних учасників інвестиційної діяльності (інвесторів, замовників інвестиційних проектів, підрядчиків та інших виконавців) певного обсягу знань, досвіду та конкретних інструментів реалізації та фінансування реальних інвестицій, які зазвичай набирають форми проектів.

Підготовка і реалізація проектів – складний і високо ризиковий вид діяльності, що стає дедалі спеціалізованим. Управління проектами є синтетичною дисципліною, що поєднує як спеціальні так і міждисциплінарні знання. Спеціальні знання відбивають особливості тієї сфери діяльності, до якої належать проекти (будівельні, інноваційні, екологічні, науково-дослідні та ін..). Універсальні знання та методи управління проектами дають змогу розв’язувати такі завдання:

• Визначити цілі проекту;
• Формувати його обґрунтування;
• Структурувати проект (відокремлювати підцілі, підпроекти, черги, етапи тощо);
• Визначити терміни виконання проекту та розробляти графіки реалізації;
• Контролювати процес виконання проекту і коригувати план його реалізації;
• Управляти ризиками проектної діяльності.